Аналіз вірша буніна “Змія”

  

Твір по літературі: Аналіз вірша буніна Змія

"Я сивий, сухий, худий, але ще отрутний"

И. А. Бунін, 1941г.

И. А. Бунін - співак російської природи. Вся його творчість виражає замилування красою фізичного миру, потужною силою природи. Мир у поета завжди прекрасний, але іноді він твердий до людини або просто байдужий

У вірші "Змія" звучать теми самітності, несподіваної розлуки або зустрічі, проблема долі й випадковості. Цей вірш несе велика емоційна напруга

У вірші "Змія" діє абстрактне "я". У ньому показаний внутрішній мир людини, як самотньої "змії".

У поезії Буніна є кілька віршів про зміїв: "Змія", "Нічна змія", новела "Ніч".

Бунін випробовував "невтримний" жах перед зміями. Я думаю, що поета не залишала "вічна" тема смерті. Бунін хотів би навіть заперечувати смерть, її неминучість: "Не вірю, що вмру, утомлюся, що назавжди в землі засну, - ні, - упоєний щастям життя, я лише до сонця відпочину!". Звичайно, це не могло не відбитися на житті поета. Бунін був нещадним, шаленим і непримиренним сперечальником, у повсякденному спілкуванні часто отпугивал різкістю, жовчністю, а те й озлобленістю: "Я сивий, сухий, худий, але ще отрутний", 1941г.

Вірш "Змія" таке живе, що його похмурість викликає не тільки скорбота, але й гордість за людський дух, не зломлений тяжкими обставинами, самітністю...

Краткий пересказ
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: