Бесіда «християнська мораль»

  

Мораль — система норм, які визначають обов'язки людини щодо суспільства й інших людей; правила моральної поведінки.

Слово прийшло із Франції (тогаїе — моральність), а у Францію — із Прадавнього Риму (шогаїіз — моральний), але поняття про мораль, тобто про правила поведінки людину серед інших людей, існувало, зрозуміло, задовго до того, як з'явилося це слово. Пояснення в словнику В. Даля: «Правила для волі, совісті». І можна ще простіше: мораль - це загально визначене поняття про те, що таке добре й що таке неважливо. Правда, потрібно уточнити: коли й ким визнане. Звичаї суспільства й поняття про моральну поведінку, мораль формуються в конкретних історичних умовах.

Скажемо, наша сучасна мораль передбачає, що до дітей треба ставитися дбайливо, ласкаво, тим більше до дітей хворих або з якимось недоліком. Ганебно, просто підло сказати хлопчикові «кульгавий», якщо він кульгає, обізвати чи «очкариком» того, хто змушено носити окуляри. Це загальновизнано. У транспортній штовханині навіть літня людина, хоча б який вона була стомленої, поступиться місцем хворій дитині. Такі звичаї сьогоднішнього суспільства, такі моральні норми, — виявляючи турботу про хвору дитину, людей не робить якою-небудь винятковий своєї добротою вчинок, а поводиться нормально, природно, як і належить. І або завжди ці норми були такими? Немає. Наприклад, згідно із законом Лікурга, по якому не одне сторіччя жила прадавня Спарта, діти підлягали спеціальному огляду, і якщо в дитини виявляли фізичний недолік, який заважав у майбутньому стати повноцінним воїном, її вбивали, знімаючи в Апофети, — глибока ущелина в горах Тайгету.

Ще приклад.

Застрелити людину — злочин, убивство. І в роки війни снайпер не тільки стріляє у свого ворога, а й веде лік тим, хто загинув від нього руки. У цій ситуації одна людина (снайпер) начебто виносить іншій людині ( солдатові-ворогу) вирок, і сама виконує його.

Мораль війни дозволяє снайперові виступати в ролі обвинувачувача, судді й виконавця вироку, який зовсім неможливо в умовах мирного часу.

Отже, суспільна мораль, моральні норми історично обумовлені: війна може «дозволити» людині те, що мир категорично забороняє.

Хіба поганим є те, що проповідується в Євангелії від імені Христа?

«Блаженні ті, хто жадає правди, милостиві, чисті серцем...»

Отже, мораль на словах і мораль на ділі — не те саме саме.

В умовах теперішнього формування моральної особи громадянина починається з дитячих років. Життєва практика, будні сім'ї, школи, трудового колективу піднімають питання, яке Маяковський дуже невимушено поставив вустами хлопчати: Устало хлопча ранком рано, підійшов до батька: «Добре що, а що неважливо»? Прагну я запитати!»

Вислухавши відповідь, хлопчик: «Зрозумів умить, розв'язав негайно: «Буду добре все робить і не робить неважливо». От початок розуміння моральних норм. Однак, виконати такий чудовий намір йому буде й легко, і важко?

І, повторюємо, дотримуватися принципів цієї моралі, хоча б якими простими вони видалися, не так-те просто.

Мораль — не віршик, який легко завчити, це не тільки й не скільки знання про хороше й поганому, скільки дія, причому дія індивідуальна, особиста й відповідальна.

(Бесіда про фільми «Урок французької» гра в гроші, щоб допомогти хлопчаті (фільми «Сімнадцять миттєвостей весни». Нацисти, їх мораль).

Однак же все наше життя складається з «даних конкретних випадків». ПРО, якби мораль можна було вирахувати як двічі по два — чотири! Так ні ж: правила моральної поведінки кожна людина виробляє самостійно, особисто для себе.

Краткий пересказ
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: