Творчество Малышко, Сосюры, Рыльского
Твір по новелі Астафьева «Людочка»
Доля Людочки є найбільш характерним епізодом життя багатьох молодих дівчин шістдесятих років, що зважилися змінити своє життя, приїхавши із села в місто. Многим доводилося зіштовхуватися з такими труднощами, до яких вони не були готові. Це й пошук роботи, житла, свого місця в житті.
Дві головні проблеми в комедії «Недоук»
Комедія “Недоук” увібрала в себе весь досвід, накопичений Фонвізіним раніше, і по глибині ідейної проблематики, по сміливості й оригінальності знайдених художніх рішень залишається неперевершеним шедевром російської драматургії XVIII століття. Викривальний пафос змісту “Недоука” харчується двома потужними джерелами, рівною мірою розчиненими в структурі драматичної дії. Такими є сатира й публіцистика Нищівна й нещадна сатира наповнює всі сцени, що зображують життєвий уклад сімейства Простаковой. У сценах навчання Митрофана, в одкровеннях його дядюшки про свою любов до свиней, у жадібності й самоправності господарки будинку мир Простакових і Скотининих розкривається у всій непривабливості своєї духовної злиденності Не менш нищівний вирок цьому миру вимовляє й присутня відразу на сцені група позитивних дворян, контрастно протиставлювана у своїх поглядах на життя скотинячому існуванню батьків Митрофана. Діалоги Стародума й Правдина, у яких зачіпаються глибокі, часом державні проблеми,- це жагучі публіцистичні виступи, що містять авторську позицію. Пафос мовлень Стародума й Правдина також виконує викривальну функцію, але тут викриття зливається із твердженням позитивних ідеалів автора Дві проблеми, що особливо хвилювали Фонвізіна, лежать в основі “Недоука”. Це насамперед проблема морального розкладання дворянства. У словах Стародума, з обуренням обличающего дворян, у яких шляхетність, можна сказати, “поховане з їхніми предками”, у повідомлювані їм спостереженнях з життя двору Фонвізін не тільки констатує занепад моральних підвалин суспільства – він шукає причини цього занепаду Заключна репліка Стародума, що завершується “Недоук”: “От лихої вдачі гідні плоди!
Руслан и Людмила. Поэма (1817 – 1820), в сокращении
Князь Владимир-солнце пирует в гриднице с сыновьями и толпой друзей, празднуя свадьбу младшей дочери Людмилы с князем Русланом. В честь новобрачных поет гусляр Баян. Лишь трое гостей не радуются счастью Руслана и Людмилы, три витязя не слушают вещего певца. Это три соперника Руслана: витязь Рогдай, хвастун Фарлаф и хазарский хан Ратмир. Пир кончен, и все расходятся. Князь благословляет молодых, их отводят в опочивальню, и счастливый жених уже предвкушает любовные восторги. Вдруг грянул гром, блеснул свет, все смерклось, и в наступившей тишине раздался странный голос и кто-то взвился и исчез в темноте. Очнувшийся Руслан ищет Людмилу, но ее нет, она «похищена безвестной силой». Пораженный страшным известием об исчезновении дочери, разгневанный на Руслана великий князь обращается к молодым витязям с призывом отправиться на поиски Людмилы и обещает тому, кто найдет и вернет его дочь, отдать ее в жены в укор Руслану, а в придачу — полцарства. Рогдай, Ратмир, Фарлаф и сам Руслан мгновенно вызываются ехать разыскивать Людмилу и седлают коней, обещая князю не продлить разлуки. Они выходят из дворца и скачут вдоль днепровских берегов, а старый князь долго смотрит им вслед и мыслью летит за ними. Витязи едут вместе. Руслан томится тоской, Фарлаф похваляется своими будущими подвигами во имя Людмилы, Ратмир мечтает о ее объятиях, угрюм и молчалив Рогдай. День близится к вечеру, всадники подъезжают к распутью и решают расстаться, доверившись каждый своей судьбе.
Розсекречена війна Особлива папка
Розсекречена війна Особлива папка №75 Особлива папка №75 Копія Абсолютно секретно Прийнято по ВЧ З 1го Білоруського фронту Москва НКВД СРСР товаришеві БЕРИИ Л. П. Про результати оперативночекистской роботи з очищення тилу 1го білоруського фронту за станом на 26е січня 1945 року 1: Організованими нами оперативними групами й частинами НКВД, що діють у смузі 1го Білоруського фронту з початку настання військ проведена наступна робота Усього арештовано 2,219 чоловік, з них:”шпигунів і диверсантів – 63, командного складу РОА й зрадників Батьківщині – 354, активних учасників підпільних ворожих організацій (”Армія Крайова”, “Батальйон Хлопские”, “Народні Сили ебройни ” і інші) – 661, командно оперативного складу поліції, в’язниць, таборів і каральних органів – 60, керівників прокуратури, судів і військових трибуналів – 16, бургомістрів і керівників органів влади – 57, керівників великих адміністративних і господарських організацій – 9, іншого ворожого елемента – 999.
Пересказ повести И. А. Бунина «Чистый понедельник» – Глава Третья
Я хотел сказать, что тогда и я уйду или зарежу кого-нибудь, чтобы меня загнали на Сахалин, закурил, забывшись от волнения, но подошел половой в белых штанах и белой рубахе, подпоясанный малиновым жгутом, почтительно напомнил: – Извините, господин, курить у нас нельзя… И тотчас, с особой угодливостью, начал скороговоркой: – К блинам что прикажете? Домашнего травничку?
Неореализм – итальянский неореализм
Одно из самых показательных для характеристики реализма XX в. явлений — итальянский неореализм, отразившийся не только в литературе, но и в кино. Он сложился под влиянием движения Сопротивления, охватившего Италию в 1943— 1945 гг.
И в таємниці ти почиешь, Русь. А. Блок
Батьківщина, Росія – одна з головних тем у творчості кожного поета. І проте Росія Блоку – це особливе явище, це ім’я епохи, що загинула після революції Як ніхто іншої, Блок відбив у своїх віршах про Росію розповсюджені тоді серед інтелігенції почуття – замилування своєю країною, жаль нелегкій частці, відчуття вибраності, тривога за її долю, передчуття «нечуваних змін» і «небачених заколотів», готовність пожертвувати собою для її блага. Так почували тоді багато хто – а Блок зумів виразити, яскраво й талановито. Спляче зачароване царство, заповідна країна – така Росія з раннього вірша «Русь». Ти й у сні надзвичайна. Твого одягу не коснуеъ. Дрімаю – і за дрімотою таємниця, И в таємниці – ти почиешь, Русь Русь, оперезана ріками И нетрями оточена, З болотами й журавлями, И с мутним поглядом чаклуна… Але вже тут – не тільки краса, таємниця, необичайность, але й «країни рідної вбогість», «шматки її лохмотий».