Епіграф уроку

  

Під час роботи з епіграфом можна розповісти учням про те, що російський письменник Л. Толстой, надавав велику вагу «спілкуванню з наимудрейшими людьми миру», становив збірники образних фраз. Їх можна запропонувати учням для постійного читання й творчої обробки: «Думки мудрих людей на щодня», «Коло читання. Вибрані, зібраної й розташовані на щодня думки багатьох письменників про історію, житті й поводженні», а також сучасні збірники В. Воронцова: «Симфонія розуму. Афоризми, виречення, висловлення вітчизняних і закордонних авторів у літературі й мистецтві», «Могутність знання. Афоризми вітчизняних і закордонних авторів» і В. Балязина: «Мудрість тисячелетий.

Енциклопедія». «Книги виражень не тільки не приглушають самостійної діяльності розуму, а, навпаки, стимулюють її», - говорив Л. Толстой. Правильно розуміючи суть і запам'ятовуючи короткі, але глибокі й емоційні епіграфи, учні збагатять свою мову, навчаться точно використовувати прислів'я, приказки, афоризми всесвітньо відомих суспільних і політичних діячів, письменників, філософів, будуть опановувати вмінням лаконічно висловлювати власні думки. Згодом зможуть створювати власні збірники афоризмів, даючи їм назви на зразок: «Золоті розсипу», «Скарбничка народної мудрості», «Плоди з дерева життя». Робота з епіграфом на уроці підготує учнів до вивчення епиграфованних добутків У сучасній методиці проблему вивчення епиграфованних добутків досліджує О. Куцевол.

Результати проведеного нею експерименту дали можливість зробити висновок, що учні здебільшого неуважно ставляться до епіграфа художнього твору, не зауважують взагалі або лише констатують його наявність, сприймають цей композиційний компонент изолированно від авторського добутку, не бачать значеннєвих і структурних зв'язків з іншими художніми елементами, не вміють установлювати асоціативні зв'язки джерела епіграфічної цитати й авторського тексту, не замислюються про причини вибору письменником саме цих слів для вираження власних думок Специфіка епиграфованного художнього тексту визначає особливості його сприйняття й визначає необхідність формування в школярів уміння осмислювати авторську позицію, відображену в епіграфі. Успішне оволодіння учнями знань про епіграф, умінь і навичок його аналізу в добутку, на думку О. Куцевол, проходить поетапно.

Використовуючи теоретичні положення П. Гальперина, вона пропонує такий розподіл роботи учнів з епіграфом у ході аналізу літературного твору: Перший етап - підготовка читачів до сприйняття нового: сприяє пробудженню в них інтересу до епіграфа, передбачає актуалізацію опорних знань про цю композиційну складову й перевірку розуміння його ролі у вже вивчених добутках; Другий етап - активізація уваги: передбачає створення психологічної установки на читацьке сприйняття. Питання «Навіщо письменник починає свій добуток словами вже існуючого джерела?» стимулює учнів до відтворення авторського задуму; Третій етап передбачає з'ясування семантики епіграфічної цитати в першоджерелі й осмислення интертекстових зв'язків обох добутків; Четвертий етап - з'ясування внутрітекстових значеннєвих і композиційних зв'язків епіграфа й авторського добутку, переосмислення семантики цитати в новому контексті; П'ятий етап передбачає висновок учнів про функції епіграфа в літературному творі (передача ідейно-тематичного змісту; розкриття почуттів автора, його відношення до зображуваного; настрій читача на певну емоційну тональність; зв'язок двох добутків і їхніх авторів у контексті вселюдської культури; пробудження інтересу читачів до першоджерела цитати й програмування сприйняття авторського тексту через призму епіграфа Виділення шостого етапу - осмислення авторської позиції - дещо умовне, оскільки процес усвідомлення концепції письменника відбувається протягом всіх попередніх етапів У шкільній практиці використання й послідовність кожного з етапів залежить від особливостей добутку, конкретного педагогічного завдання уроку, підготовленості учнівської аудиторії й інших факторів

Краткий пересказ
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: