Іван Франко. Короткі відомості про митця. «Захар Беркут». Історична основа твору

2.1.4. Дійові особи твору. Монгольська навала, бегадири Пета, Бурунда були насправді. Тугар Вовк, Захар Мирослава, Максим — створені письменником художні образи. 2.2. Тема твору: розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали. 2.3. Ідея твору: возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості, рішучості, вміння долати перешкоди, боротися з труднощами; засудження підступності, зради, жадності, жаги до збагачення за рахунок інших. 2.4. Основна думка: сила народу — в його єдності, підтримці, повазі одне до одного. 2.5. Жанр: історична повість. (Теорія літератури. Історична повість — епічний твір середнього розміру, в якому зображені як історичні події, особи, так і створені письменником художні образи протягом тривалого або важливого за подіями часу... ) В повісті є багато архаїзмів і діалектизмів, які надають творові історичного колориту.

Мета — винищити ведмедів, які там жили. У цих полюваннях за наказом Т. Вовка беруть участь і прості люди, як помічники, серед них був мужній, рішучий провідник, молодий гірняк Максим Беркут. Під час сутички з ведмедем гине один із бояр, після цього підстрелили і хижу тварину. Мирослава, дочка Т.

Вовка, опинилася з ведмедицею сам на сам. Якби не Максим, дівчина б загинула.

По закінченні ловів Т. Вовк подякував Максиму за його героїчний вчинок. Результати полювання: три ведмедячі шкури, труп нещасного боярина, двоє медведят. 2.8.7. Обговорення змісту І розділу за питаннями:

Що вам відомо про беркута-птаха?

Як прізвище головного героя твору пов’язане з назвою птаха?

Що мав на увазі І. Франко, говорячи про тухольців таке: «...Нужда зломила їх свобідну, здорову вдачу»?

Як у вступі до твору письменник поєднує минуле і теперішнє життя українців? («Казкою видається повість про давні часи і давніх людей.

Вірити не хотять нинішні люди, що виросли в нужді й притиску, в тисячолітніх нутах і залежностях»)

Яким чином Т. Вовк з’явився на Тухольщині? («Се новий тухольський боярин справляв великі лови на грубу звірину. Він святкував почин свого нового життя,— бо недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одно пригір’я Зелеменя»)

Чому Т. Вовк «вибирався на лови, мов на війну»? («...З запахом стріл і рогатин, зі слугами й запасами живності, навіть з досвідним знахарем, що вмів замовляти рани. Не диво також, що Тугар і його гості були в повній рицарській зброї, окрім панцирів, бо ті спиняли би їх у ході поломах та гущавинах»)

Якою ви уявляєте Мирославу?

Хто займався її вихованням? («Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженні втратила матір... Нянька її, стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої ручної роботи, а коли підросла, то батько, щоб розважити свою самоту, брав її всюди з собою і, щоб задоволити її палку натуру, привчив її владати рицарською зброєю, зносити всякі невигоди і сміло стояти в небезпеках»)

Для чого були організовані лови?

Як Максим потрапив на боярські лови? (Т. Вовк просить тухольців дати йому провідника, ті запропонували йому «першого удальця на всю тухольську верховину» — Максима Беркута)

Чому Мирослава намагалася не виявляти свою жіночу слабкість під час полювання?

(«А що ж то в мене нема сили? А що ж то я не владаю луком, ратищем і топором? Ану, нехай котрий-будь із твоїх пасемців спробує зо мною порівнятися,— побачимо, хто дужчий! »)

Для чого люди молилися перед тим, як вирушити на лови?

Поясніть, чому ведмедя у творі названо «царем ловів»?

Про що свідчить самохарактеристика Т. Вовка: «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду тухольському медведеві!»?

Яку відповідь дав Максим на попередні слова — самохарактеристику Т. Вовка? («...Дурна звірюка той ведмідь, самотою держиться. Якби вони зібрались докупи, то хто знає, чи й стадо вовків дало би їм раду»). Про що вони свідчать?

Чому, на ваш погляд, І. Франко зазначає, що Максим «сполучав в собі всі прикмети сильного робітника, рицаря і начальника під час полювання»?

2.9. Робота над ІІ розділом твору.

2.9.1. Виразне читання деяких окремих цікавих епізодів розділу.

2.9.2. Тема: відтворення картини життя тухольців: побут, вірування, звичаї; зображення ненависті Т. Вовка до простого люду.

2.9.3. Ідея: возвеличення синівської любові до свого народу, рідного краю; краси кохання (Максим, Мирослава); засудження підступності, жадності, заздрості, користі (Т. Вовк). 2.9.4.

Основна думка: «доля звичайно тих найвище підносить, кого думає найнижче зіпхнути». 2.9.5. Композиція. Експозиція: знайомство Т. Вовка з умовами життя тухольців. Зав’язка: запрошення Т. Вовка тухольською громадою на копу (громадську раду) та ставлення боярина до цього. Кульмінація: прохання Максима у Т. Вовка дозволу на одруження з Мирославою. Розв’язка: гнів боярина і щирість Мирослави до Максима. 2.9.6. Сюжет. Опис стародавнього села Тухлі, діяльності його мешканців. Незадоволення Т. Вовка, коли його було запрошено до копи. Боярин знайомиться з умовами життя тухольців, їх віруванням. Розповідь Максима про цікаву легенду, яка стосувалася Сторожа. Максим просить у Т. Вовка дозволу на одруження з Мирославою, в результаті чого боярин розгнівався, а його дочка відчула себе щасливою.

2.9.7. Обговорення змісту ІІ розділу повісті за питаннями:

Яким ви уявляєте село Тухлю?

Чим займалися тухольці? («Тухольський народ жив головно скотарством... паслися велі отари овець, у котрих спочивав головний скарб тухольців: з них вони добували собі одежу, страву й м’ясо. Другим, головним джерелом достатку тухольців були ліси... вони постачали тухольцям звірини, лісових овочів і меду»)

Чому мешканці Тухлі пишалися своїм створінням — тухольським проходом?

Чим Максим виявляє гордість за батька? («Мій батько сам витичував дорогу на протягу п’ятьох миль; кожний місточок, кожна закрутина, кожний вивіз на тім протязі зроблений за його показом»)

Як Максим охарактеризував свого батька, відповідаючи на питання Т. Вовка: «Твій батько має велику власть над громадою?» («Ні, власті у нас над громадою не має ніхто: громада має власть сама, а більше ніхто. Але мій батько досвідчений чоловік і радо служить громаді. Як він говорить на раді громадській, так не зуміє ніхто в цілій верховині. Громада слухає батькової ради, але власті батько мій не має ніякої і не жадає її»)

Через що громада незадоволена Т. Вовком? («Вся громада гнівна на тебе за те, що ти присвоюєш собі громадський ліс і полонину, не спитавши навіть громади, чи схоче вона на те пристати, чи ні»)

Як Т. Вовк сприймав розповіді Максима про життя і прагнення тухольців? («...Ішов понурений та німий, навіть поглянути не хотів на тих смердів, що сміли супротивляться волі його князя»)

Як боярин зреагував на запрошення до копи? («Нічого мене не обходить ваша копа. Я тут із княжої волі і можу сам збирати копу, коли буду вважати се потрібним»)

Якою була тухольська рада за словами Максима? («...Тухольська громада судить по справедливості, а справедливому судові хіба стид піддатися?»)

Чому боярин, давно вагаючись, погоджується прийти на копу? («...Прийду завтра на тоту вашу раду, але не на те, що їй піддатися, а лише на те, щоб побачити, що се за рада буде»)

Як у творі описано помешкання селян? («Хати були порядно обгороджені і гарно удержувані, стіни з гладкого дилиння, не обмазаного глиною, але кілька разів до року митого і скобленого річними черепицями; тільки там, де одна долина сходилася з другою, в вузьких пасмугах стіни були поліплені глиною і побілені паленим вапном і виглядали дуже гарно серед зелених верб і груш. При вході до кожного дворища стояли дві липи, між якими прив’язані були гарно плетені в усякі узори ворота») Яким чином вони характеризують своїх господарів?

Підсумок уроку VII. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VIII. Домашнє завдання Опрацювати ідейно-художній зміст ІІІ, ІV розділів повісті; підготувати малюнок на тему «Краєвиди Тухольщини».

Страницы: 1 2

Если Вам понравилось сочинение на тему: Іван Франко. Короткі відомості про митця. «Захар Беркут». Історична основа твору, тогда разместите ссылку на произведение в вашей социальной сети или блоге, и поделитесь текстом с друзьями.

Краткий пересказ

Автор: Русский язык и литература

Готовое домашнее задание опубликовано: 2 Июль, 2014

Если вам понравилось готовое домашнее задание по литературе по теме: Іван Франко. Короткі відомості про митця. «Захар Беркут». Історична основа твору, вы можете подписаться на рассылку на почту.

Вы можете опубликовать готовое сочинение у себя на сайте с ссылкой на нас.

Спасибо, что посетили наш сайт Soshinenie.ru.