Іван Франко. Короткі відомості про митця. «Захар Беркут». Історична основа твору

Але події, описані в повісті, відбулися не там, де тепер розташоване село, а, як стверджує сам автор, «...у стін могутнього Зелеменя» (гора на північному сході від сучасної Тухлі, висота — 1177 м). 2.1.4. Дійові особи твору. Монгольська навала, бегадири Пета, Бурунда були насправді. Тугар Вовк, Захар Беркут, Мирослава, Максим — створені письменником художні образи. 2.2. Тема твору: розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали. 2.3. Ідея твору: возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості, рішучості, вміння долати перешкоди, боротися з труднощами; засудження підступності, зради, жадності, жаги до збагачення за рахунок інших. 2.4. Основна думка: сила народу — в його єдності, підтримці, повазі одне до одного. 2.5. Жанр: історична повість. (Теорія літератури. Історична повість — епічний твір середнього розміру, в якому зображені як історичні події, особи, так і створені письменником художні образи протягом тривалого або важливого за подіями часу... ) В повісті є багато архаїзмів і діалектизмів, які надають творові історичного колориту. 2.6. Проблематика твору:

захист рідної землі;

моральний вибір;

єдність, згуртованість народу — запорука перемоги;

людина і природа;

кохання, вірність, самопожертва;

взаємовідносини батьків і дітей. 2.7. Словник до твору. Тлумачення слів. Бегетіти — тривожно ревіти. Бовдури — густі клуби диму. Боєва хоругов — бойовий прапор. Вивіз — дорога, що веде на гору між високими стрімкими скелями. Голосити — повідомити. Дідицтво — володіння, маєток. Дорічне — щорічне. Засіка — штучна перешкода з повалених дров. Збурення — зруйнування. Зелемень — назва гори. Золота Орда — отримала назву завдяки прикрашеній золотом юрті хана в столиці держави. Кармазиновий — малинового кольору. Котловина — котловина. Копний майдан — майдан для громадянських зібрань. Ломи — повалені вітром дерева. Лучник — стрілець з лука. Шилевий знак — стовп, що показує милі. Обалити — повалити. Опір — назва річки. Орда — у тюркомовних народів — військо; місцезнаходження ставки хана; столиця; згодом — назва всього державного утворення. Перхати — пурхати. Прецінь — одначе, все ж таки. Пристати — погодитися. Ратище — спис. Скиміти — щеміти, боліти. Смерди — селяни. «Сторож» — назва великого кам’яного стовпа, що, немов вартовий, стояв у вузькому проході в Тухольську долину; тухольці вважали його священним. Стрій — одяг. Тама — грабля, загата. Трафити — потрапити. Трембіта — музичний духовий інструмент. Туратися — звернути увагу, чіпати. Ховзький — слизький. Чепіргатий — зубчатий. Чінгісхан (1155–1227) — монгольський полководець-завойовник; відзначався своєю жорстокістю. «Ярлики» — грамоти на князювання. 2.8. Робота над І розділом твору. 2.8.1. Виразне читання розділу, переказ цікавих епізодів. 2.8.2. Тема: відтворення краси природи Тухольщини; зображення полювання бояр на ведмедів, під час якого Максим зберіг життя Мирославі. 2.8.3. Ідея: уславлення краси природи Карпат; мужності, винахідливості, кмітливості, спритності (Мирослава, Максим); засудження жаги до збагачення, користі (Тугар Вовк, бояри). 2.8.4. Основна думка: винахідливість, порядність, чемність — риси, які переважають над жадністю, підступністю, хитрістю у скрутній ситуації. 2.8.5. Композиція. У розділі влучно переплітаються описи краси природи з прагненням Людей підкорити її, навіть якщо для цього необхідно було ризикувати життям. Твір починається вступом, в якому говориться про тяжке життя людей у минулому. Експозиція: розповідь про злиденне життя мешканців Тухлі; Тугар Вовк — тухольський боярин за наказом князя Данила. Зав’язка: початок полювання Т. Вовка з боярами на ведмедя. Розвиток дії: опис подій, що відбулися під час полювання. Кульмінація: боротьба Мирослави з ведмедицею, в результаті якої вона залишилася живою завдяки Максиму. Розв’язка: закінчення полювання; подяка Т. Вовка Максиму за його героїчний вчинок. 2.8.6. Сюжет. Тугар Вовк вирушає з боярами до тухольських лісів на полювання. Його

Мета — винищити ведмедів, які там жили. У цих полюваннях за наказом Т. Вовка беруть участь і прості люди, як помічники, серед них був мужній, рішучий провідник, молодий гірняк Максим Мирослава, дочка Т.

Вовка, опинилася з ведмедицею сам на сам. Якби не Максим, дівчина б загинула.

По закінченні ловів Т. Вовк подякував Максиму за його героїчний вчинок. Результати полювання: три ведмедячі шкури, труп нещасного боярина, двоє медведят. 2.8.7. Обговорення змісту І розділу за питаннями:

Що вам відомо про беркута-птаха?

Як прізвище головного героя твору пов’язане з назвою птаха?

Що мав на увазі І. Франко, говорячи про тухольців таке: «...Нужда зломила їх свобідну, здорову вдачу»?

Як у вступі до твору письменник поєднує минуле і теперішнє життя українців? («Казкою видається повість про давні часи і давніх людей.

Вірити не хотять нинішні люди, що виросли в нужді й притиску, в тисячолітніх нутах і залежностях»)

Яким чином Т. Вовк з’явився на Тухольщині? («Се новий тухольський боярин справляв великі лови на грубу звірину. Він святкував почин свого нового життя,— бо недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одно пригір’я Зелеменя»)

Чому Т. Вовк «вибирався на лови, мов на війну»? («...З запахом стріл і рогатин, зі слугами й запасами живності, навіть з досвідним знахарем, що вмів замовляти рани. Не диво також, що Тугар і його гості були в повній рицарській зброї, окрім панцирів, бо ті спиняли би їх у ході поломах та гущавинах»)

Якою ви уявляєте Мирославу?

Хто займався її вихованням? («Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженні втратила матір... Нянька її, стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої ручної роботи, а коли підросла, то батько, щоб розважити свою самоту, брав її всюди з собою і, щоб задоволити її палку натуру, привчив її владати рицарською зброєю, зносити всякі невигоди і сміло стояти в небезпеках»)

Для чого були організовані лови?

Як Максим потрапив на боярські лови? (Т. Вовк просить тухольців дати йому провідника, ті запропонували йому «першого удальця на всю тухольську верховину» — Максима Беркута)

Чому Мирослава намагалася не виявляти свою жіночу слабкість під час полювання?

(«А що ж то в мене нема сили? А що ж то я не владаю луком, ратищем і топором? Ану, нехай котрий-будь із твоїх пасемців спробує зо мною порівнятися,— побачимо, хто дужчий! »)

Для чого люди молилися перед тим, як вирушити на лови?

Поясніть, чому ведмедя у творі названо «царем ловів»?

Про що свідчить самохарактеристика Т. Вовка: «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду тухольському медведеві!

»?

Яку відповідь дав Максим на попередні слова — самохарактеристику Т. Вовка? («...Дурна звірюка той ведмідь, самотою держиться. Якби вони зібрались докупи, то хто знає, чи й стадо вовків дало би їм раду»). Про що вони свідчать?

Чому, на ваш погляд, І. Франко зазначає, що Максим «сполучав в собі всі прикмети сильного робітника, рицаря і начальника під час полювання»?

Чи легким було полювання? Які труднощі відчував кожний, беручи в ньому участь?

Яка неприємність сталася з одним із бояр при полюванні на другого ведмедя?

Що, на ваш погляд, відчувала Мирослава, перебуваючи з ведмедицею сам на сам?

Як би ви повели себе у цій ситуації?

Чим допоміг Максим Мирославі, коли та опинилася у небезпеці?

Чому Т. Вовку було важко прилюдно дякувати Максиму за його допомогу Мирославі?

(«Та все-таки йому, гордому бояринові, що виріс і великої честі дослужився при князівськім дворі, важко було прилюдно віддавати подяку за врятування доньки мужикові»)

Як Максим сприймав подяку Т. Вовка? («Нехай донька твоя буде здорова, але на вдячність ніяку я не заслужив»)

Чим закінчилися лови?

Які ваші враження від першого знайомства з героями твору?

2.9. Робота над ІІ розділом твору.

2.9.1. Виразне читання деяких окремих цікавих епізодів розділу.

2.9.2. Тема: відтворення картини життя тухольців: побут, вірування, звичаї; зображення ненависті Т. Вовка до простого люду.

2.9.3. Ідея: возвеличення синівської любові до свого народу, рідного краю; краси кохання (Максим, Мирослава); засудження підступності, жадності, заздрості, користі (Т. Вовк). 2.9.4.

Страницы: 1 2 3 4

Если Вам понравилось сочинение на тему: Іван Франко. Короткі відомості про митця. «Захар Беркут». Історична основа твору, тогда разместите ссылку на произведение в вашей социальной сети или блоге, и поделитесь текстом с друзьями.
Краткий пересказ

Автор: Русский язык и литература

Готовое домашнее задание опубликовано: июля 2, 2012

Если вам понравилось готовое домашнее задание по литературе по теме: Іван Франко. Короткі відомості про митця. «Захар Беркут». Історична основа твору, вы можете подписаться на рассылку на почту.

Вы можете опубликовать готовое сочинение у себя на сайте с ссылкой на нас.

Спасибо, что посетили наш сайт Soshinenie.ru.