Морфи й принципи їхнього виділення в словоформах – Морфемика, Морфемика й словотвір

  

Зіставлення словоформ, що містять однакові за значенням і звучанням відрізки, указує границі значимих частин цих словоформ. Наприклад, зіставлення словоформ простуватий, простувата, простуватого... дозволяє виділити в них загальну значиму частину простуватийі - і значимі частини - ий, - ая, - ого, виділювані також у словоформах старий-ий, стар-а, старий-ого або нов-ий, новий-ая, нов-ого.

Одночасне зіставлення словоформи простувате-ий зі словоформами червонуватий-ий, беловат-ий, з одного боку, і простий-ой, прост-ого..., з іншої, дає можливість вичленувати в ній, крім того, значимі частини проста - і - оват-. Таким чином, у словоформі простуватий виділяються три значимі частини: проста-, - оват - і - ий. Подальше членування даної словоформи на значимі частини неможливо, оскільки ніякий інший звуковий комплекс, вичленяемий у цій словоформі (наприклад, комплекси про-, - ст-, - ат-), не має значення, що входило б у значення словоформи простуватий

Так, значення звукового комплексу про - у словоформах про-бігти, про-летіти, так само як і значення комплексу - ст - у словоформах ст-про, ст-а або значення комплексу - ат - у словоформах типу борід-ат-ий, ріг-ат-ий, не входить у значення словоформи прост-оват-ий. Отже, виділені значимі складові частини даної словоформи є мінімальними

Мінімальна значима частина, вичленяемая в складі словоформи, називається морфом. Словоформа може складатися з одного морфа (наприклад, раптом, на, бац) або з декількох морфів (наприклад, ніс-в, вод-иц-а, стріл-до-а).

Наша граматика. § 174

Краткий пересказ
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: