Позакласне читання. Народна дума «Самійло кішка»

Мета: поширити знання школярів про народні думи; ознайомити їх з твором «Самійло Кішка»; проаналізувати його; з'ясувати повчальне та виховне значення думи; розвивати навички виразного і осмисленого читання народних дум; вчити переказувати їх зміст; розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість, вміння робити висновки; виховувати почуття любові до рідного краю, його культурних надбань, повагу до захисників Вітчизни; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: Засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: Текст думи; ілюстрації-портрети українських гетьманів; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). ХІД УРОКУ

I.

Організаційний момент

II

Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

Як думи пов'язані із піснями?

Доведіть, що історична дума утверджує високу патріотичну свідомість народу.

Що спонукало народних творців до написання дум?

Чому кобзарів, лірників, називають Номерами України?

Що мала на увазі Леся Українка, зазначаючи, що думи «предивні, єдині на цілий світ пам'ятники творчості нашого народу»? Обґрунтуйте свою відповідь.

III.

Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV.

Основний зміст уроку

1.

Вступне слово вчителя — Єдині живі свідки всіх подій минулого — це думи та історичні пісні, що складають одну з найвеличніших сторінок духовного життя народу — поетичний епос України. Дума допомагала найкращим синам і дочкам українського народу піднімати маси на боротьбу проти гнобителів. Героями національного епосу були ті, кого на подвиг вів високий душевний зліт, почуття гідності і честі, що ставилися вище за особисте життя.

Так, у думі «Самійло Кішка» народ показує людину сильного характеру, для нього над усе — свобода і честь, він готовий на муки і смерть за віру, тобто за волю свого рідного краю.

2.

Ідейно-художній аналіз тексту

2.1. Виразне читання або переказування цікавих епізодів із творів, можливим є прослуховування думи в аудіозапису. 2.2. Історичний матеріал.

2.2.1. Довідка з УРЕС: «Кішка Самійло (рр.

життя і смерті невідомі) — запорізький гетьман поч. XVII ст.

У 70-х рр. XVI ст. потрапив у турецький полон. Поблизу Гевлева (нині Євпаторія) у 1599 році очолив повстання українських невільників і повернувся на Україну, де його було обрано запорізьким гетьманом. Запорожці під Керівництвом Кішки у складі польського війська брали участь у походах до Молдавії (1600) та Лівонії (1601—1602)». 2.2.2.

Дума «Самійло Кішка», вочевидь, створювалася протягом XVI ст., а на початку XVII ст.. вона вже оформилась. Основою для її створення були випадки повстань невільників, які захоплювали турецькі галери і поверталися на них на Батьківщину.

Про ці факти свідчать літописи та деякі іноземні джерела, зокрема італійська брошура, видана у Римі в 1643 році. 2.3. Тема: Зображення перебування Самійла Кішки з козаками у турецькій неволі, їх звитяжна боротьба з ворогом.

2.4. Ідея: Возвеличення мужності, стійкості, віри у перемогу (Самійло Кішка, козаки); засудження зрадництва, підступності, прагнення до ситого життя (Лях Бутурлак). 2.5. Основна думка: Віра, християнська любов до рідного народу, наполегливість у досягненні своєї мети — критерій, яким керуються справжні патріоти-українці, зрадництво — найстрашніший гріх, який карається смертю. 2.6. Жанр: Історична дума про страждання невільників у турецькій неволі.

2.7. Композиція. Вступ: перебування козаків-невільників на турецькій галері.

Основна частина: визволення козаків із неволі, боротьба з ворогом. Закінчення: Самійло Кішка і козацтво на рідній землі. 2.8.

Ідейний зміст думи та реальні історичні факти. Пливе по Чорному морю турецька галера. На ній — вельможа (Алкан-паша) з охороною та ще військо чимале (700 турків, 400 яничар), бо можуть перестріти її козацькі чайки — і не з медом тоді буде туркам, не врятують ані високі борти, ані гармати, ані вітрила. Тому сидять високо на щоглах кілька яничарів і зусібіч розглядають водний простір. Щастить галері — багато років ніде не натикалися на козаків.

Не щастить невольникам: знемагають унизу на веслах та все молять Бога, щоб послав на судно чайки. Визволили б їх єдинокровні брати і хоч на старість стали б вони вільними. Більшість галерників ще дрібними дітьми потрапили в неволю. Наскочила татарська орда, захопила ясир і погнала його в Кафу на ринок.

А там, мов худобу, попродали в рабство. Хто менший був — у яничари взяли, старших веслярами на галери посадили.

Так і виросли в неволі, посивіли. І ще є поміж них колишні козаки, що пораненими в полон потрапили.

Над такими особливо збиткувалися турки. Спершу ніби по-доброму пропонували віру перемінити, хрести з ший зривали. Хто відступався від християнства, той уже вважався турком і не був рабом. А хто відсто Ював проти цієї спокуси, той зазнавав і наруги й знущань, і все його існування ставало пеклом. На галері, звичайно ж,— ті, які не зреклися віри своєї. Сумно похилив голову на груди й гірку думу думає Самійло Кішка. Двадцять п'ять років у неволі, двадцять п'ять літ гребе на галері й частується канчуками наглядачів, які затяглися вибити з нього козацький дух, та ніяк не виб'ють і від того ще більше навісніють, шматують його тіло канчуками.

Мабуть, скоро й заб'ють. «Хай так і буде,— думає Кішка,— краще смерть, аніж життя в неволі». А потім ввижається йому славне товариство запорозьке, чується гомін Січі.

Було все це колись у далекій молодості. Ходив з походами, рубався з ворогами, радів перемогам. Те життя йому згадується як пісня, інколи в снах повертається. А прокинеться — не може на світ білий дивитися, тяжка журба душу точить. Після чорної безнадії інколи приходять хвилини, коли раптом ві-риться в те, що настануть ще дні волі.

І подумав одного разу Самійло Кішка, що якщо ніхто не може допомогти невольникам, то вони самі собі допомогти мусять. Визрів у нього план. Наглядач за веслярами (Лях Бутурлак) — потурчений слов'янин, що дуже любить випити. Треба підстерегти мить, коли він набамбуриться горілки по самі очі, й украсти у нього ключі, якими їх замкнено на ланцюгах. Поділився своєю думкою з невольничим товариством, і стали вони гуртом чекати слушного моменту.

В одному порту галера довго стояла на якорі. Майже всі турки зійшли на берег. А наглядач пив горілку та до галерників промовляв, аби вони християнства зрікалися, то стануть такими ж вільними, як і він. Особливо на Кішку налягав, бо дуже йому хотілося козака в турки переманити. Самійло завів з ним розмову, а наглядач став частувати його горілкою. Наглядач п'є, а Кішка в рукав виливає.

Юшка тверезий, а наглядач звалився п'яний і захропів. Отоді й забрали в нього ключі і всіх повідомили.

А коли повернулися турки на судно, кинулися галерники на них і всіх перебили. Так оповідає народна дума про невольничі роки й урятування Са-мійла кішки. Прилетіла по морю галера до українських берегів, і прийшов на Січ Кішка не зламаним у неволі чоловіком, не колишнім рабом, а вільним і гордим козаком. І знову були походи, люті битви з ворогом. І завжди попереду був хоробрий Самійло Кішка, що відразу велику повагу заслужив на Січі. Бо на козацькому колі обрали його за гетьмана: «Будеш нашим батьком!

» — гукали всі братчики, що бували з ним у походах і битвах. І почав Кішка гетьманувати на Січі. Виявилося, що він — не тільки хоробрий воїн, а й гетьман мудрий. Завжди відстоював права козацькі Через перед польським королем, стежив, щоб усе на Січі було по совісті й по честі. Тому охоче слухалися його і старі.

Й молоді козаки. 1600 року Польща почала війну зі Швецією.

Польський король Жигмонт III прислав до Самійла кішки послів, які просили козацької допомоги. Довго вмовляли вони гетьмана, навіть погрожували. Іван виставив певні умови, аби поляки зобов'язалися шанувати козацькі привілеї. У Варшаві для цього довелося навіть сейм збирати, який прийняв відповідні рішення. І тільки тоді Юшка на чолі чотирьох полків вирушив у похід. Тяжка то була для козаків війна.

Не вистачало провіанту, козаки мерли від ран і хвороб. В одному з боїв наклав головою і славний гетьман Самійло Кішка. Загинув далеко від рідної землі, за чужі інтереси. У відомій народній думі про Самійла Юшку говориться: Буде слава славна Помеж козаками, Помеж друзями, Помеж рицарями, Помеж добрими молодцями!

У пам'яті народній він лишився одним із найдоблесніших з-поміж українських гетьманів. 2.9.

Характеристика образів твору.

2.9.1. Самійло Юшка.

2.9.1.1. Орієнтовний план до характеристики образу. 1. Самійло Юшка — запорозький гетьман початку XVII ст. 2. Портрет і зовнішність героя.

Страницы: 1 2 3

Если Вам понравилось сочинение на тему: Позакласне читання. Народна дума «Самійло кішка», тогда разместите ссылку на произведение в вашей социальной сети или блоге, и поделитесь текстом с друзьями.
Краткий пересказ

Автор: Русский язык и литература

Готовое домашнее задание опубликовано: июня 24, 2012

Если вам понравилось готовое домашнее задание по литературе по теме: Позакласне читання. Народна дума «Самійло кішка», вы можете подписаться на рассылку на почту.

Вы можете опубликовать готовое сочинение у себя на сайте с ссылкой на нас.

Спасибо, что посетили наш сайт Soshinenie.ru.