Традиції й новаторство в комедії Грибоєдова «Горі від розуму» Горі від розуму Грибоєдов А. З

  

Традиції й новаторство в комедії Грибоєдова «Горе від розуму»
Комедія Грибоєдова "Горе від розуму" була написана в традиціях епохи, що пішла за епохою класицизму, тому в ній відбувається переосмислення колишніх раніше традиційними образів, ідей, художніх засобів. Грибоєдов виступає щирим новатором, створюючи добуток, у якому ставляться актуальні для того часу соціально-політичні проблеми, збагачуються й заглиблюються образи персонажів, змінюється сюжетна лінія, виникає нова комедійна мова

У самому заголовку п'єси задана найважливіша проблема комедії - проблема розуму. У творі Грибоєдова вона збагачується філософським змістом, на відміну від комедій класицизму, у яких існувало однозначно розв'язуване протистояння розуму й дурості. У Грибоєдова ж протипоставлено кілька типів розуму

Із проблемою розуму зв'язане переосмислення традиційних амплуа: Чацкий у Грибоєдова носить і амплуа розумника, і амплуа дурня одночасно. Він далеко не завжди є резонером, часто попадає в комічні ситуації. Чацкий схожий і на романтичного героя. Сама суспільна лінія конфлікту "Горя від розуму" надзвичайно подібна із традиційним романтичним конфліктом: самотній, винятковий герой протистоїть усьому світу, і це протистояння може розв'язатися тільки смертю. Чацкого назвати однозначно героєм високим і трагічним, романтичним не можна, і зовсім не випадково в комедії з'являється двійник, що знижує, - Репетилов.

Крім амплуа Чацкого міняється й амплуа, наприклад, Мовчазна. Він найбільше підходить на роль героя, що персоніфікує "золоту середину" (як Филинт у Мольера), але в Грибоєдова він аж ніяк не позитивний герой. Він лакей у душі й у поводженні, звичках. Таким чином, Грибоєдов змінює традиційні амплуа добутків класицизму й романтизму. Більше того, він ще й поглиблює характери своїх персонажів, створює психологічні індивідуальності (Ліза, скромна субретка, вимовляє сумні й розумні слова: "Мини нас пущі всіх сумів і панський гнів, і панська любов". При цьому психологічна індивідуалізація характерів не заважає персонажам залишатися справжніми типами (Чацкий говорить: "Молчалини блаженствують на світі").

Грибоєдов переосмислює не тільки амплуа й характери героїв, але й саму сюжетну схему. Суперництво двох молодих людей заради прекрасної дівчини - сюжет традиційний, але в колишніх комедіях завжди перемагав по-справжньому гідний і все закінчувалося щасливою розв'язкою. Молчалин не є достойнейшим у концепції Грибоєдова, але він виявляється удачливее Чацкого. Щасливої розв'язки не відбувається зовсім, і фінал залишається відкритим. Любовна інтрига стає вираженням ідейної самітності героя. Традиційний сюжет в "Горе від розуму" не тільки переосмислюється, але й збагачується соціально-політичною лінією. Далеко не випадкові політично пофарбовані монологи в п'єсі ("От те-те, всі ви гордії..." Фамусова або монолог Чацкого про французика з Бордоіль).

Грибоєдов у своїй комедії досягає надзвичайної широти охоплення зображуваного. Він показує за допомогою деталей побуту й вдач всю Москву, а не один будинок Фамусова (говорить про звані вечори, Англійський клуб, про спокійну службу в архівах і т.д.). Письменник говорить: "И загальне, і деталі, все це не складено, а так цілком узято з московських віталень і перенесено в книгу й на сцену".

Москва - модель всієї Росії в комедії Грибоєдова (рамки комедії розширюються внесценическими персонажами).

Грибоєдов новатор не тільки в постановці актуальних соціально-політичних проблем, у переосмисленні сюжету комедії, але й у зображенні характерів героїв і в створенні типів, у використанні особливої мови й стилю. Стиль комедії Грибоєдова заснований на живій розмовній мові, причому це мова московський. Громіздкий олександрійський вірш колишніх комедій, необхідний для високих жанрів, Грибоєдов замінив вільним ямбом, завдяки якому темп одержав можливість уповільнюватися й прискорюватися залежно від довжини рядка, що створює ефект, пафос живого мовлення ("Дивися у вікно: Молчалин на ногах давно").

Передбачається, що в кожного героя в классицистической комедії повинна бути мовна маска. Деякі з гостей на балі й Скалозуб її мають, мовлення ж інших відрізняється сильно. Грибоєдов хотів створити літературну й поетичну мову, тому всі його герої говорять добре й дотепно: (афоризми є не тільки в Чацкого ("Свіже переказ, так віриться із працею"), але й у Софії ("Щасливі годин не спостерігають"), і в Лізи ("Мини нас пущі всіх сумів і панський гнів, і панська любов"). Гончарів у статті "Мильон роздирань пише: "Сіль, епіграма, сатира, цей розмовний вірш, здається, ніколи не вмруть, як і сам розсипаний у них гострий і їдкий, живий російський розум, що Грибоєдов уклав, як чарівник духу якого-небудь, у свій замок, і він розсипається там злісним сміхом".

Новаторство Грибоєдова полягає ще й у тім, що він збагачує й психологічно переосмислює характери героїв і засобу, за допомогою яких ці характери створюються. Грибоєдов пише комедію, розв'язку якої неможливо назвати ні трагічної, ні щасливої, що має відкритий фінал, комедію, у якій немає однозначно позитивного героя. Його комедія далека від добутків класицизму й романтизму, хоча й багато чого взяла в классицистов і романтиків. За словами Гончарова, "комедія "Горе від розуму" є й картина вдач, і галерея живих типів, і вічно гостра, пекуча сатира, і разом з тим і комедія... яка навряд чи найдеться в інших літературах..."

Краткий пересказ
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: