Заново викуваний чоловічок

  

Я. Гримм Заново викуваний чоловічок Давно це було, дуже давно. Зайшли один раз увечері до коваля двоє мандрівників, і коваль їх радо прийняв до себе на нічліг. Саме в цей час злиденн, старий і кволий, прийшов у будинок коваля й став просити в нього милостині Один з мандрівників над ним зглянувся й сказав іншому: "Ти все можеш, отож полегши цьому бедному його частку, дай йому можливість свій насущний хліб заробляти". Інший мандрівник дуже добродушно звернувся до коваля й говорить: "Дай мені твої щипці так підклади вугіль у горн, щоб я міг цієї старої й кволої людини помолодить". Коваль негайно все виготовив, молодший мандрівник став працювати хутрами, і коли вугілля запалали, старший мандрівник взяв жебрака, вклав його в кліщі й сунув у самий жар, так що він незабаром загострився там докрасна, немов яскраво-червоний розан.

Потім він був вийнятий з жару й опущений у балію з водою, так що вода засичала; а коли він там поостил і був з балії виймуть, він став на ноги - прямий, здоровий, помолоділий, немов двадцятилітній юнак Коваль все це уважно виглядів і потім запросив усіх кужину. А була в коваля стара, підсліпувата й згорблена теща; підсіла вона до юнака й стала його випитувати: чи дуже боляче палив його вогонь? "Ніколи я себе краще не почував, - відповідав той, - я там у жару сидів, як у прохолоді".

Ці слова юнака запали в душу баби й всю ніч не давали їй спокою И от, коли обоє мандрівника поутру вийшли, подякувавши коваля за нічліг, тому спало на думку, що він теж може помолодить свою стару тещу; він адже всі так відмінно виглядів, та й на мистецтво своє сподівався Покликав він її й запитав, чи не бажає й вона з його горна вийти вісімнадцятирічною дівчиною Та відповідала: "Ще б не бажати!" Адже юнак-те розповів їй, як йому добре в жару було От і розвів коваль велике полум'я в горні й сунув туди бабу, що стала битися й кричати благим матом. "Сиди, стара!

Що ти так репетуєш і мечешся, я тільки тепер і піддам тобі жару!" И давай працювати хутрами, так що на ній все її лахміття відразу згоріли Але баба не переставала кричати, і коваль подумав: "Ну, не ладний справа!" - витягся її й кинув у балію з водою." Отут вуж вона стала так ревіти й волати, що й кузнечиха, і її невістка зачули її лементи в будинку, і обидві збіглися в кузню: бачать, лежить баба в балії вся скорчена, вся зморщена, ледве живаючи й волає благим матом Дожила до старості - не женися за младостью!

Краткий пересказ
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: