Образцы творческих сочинений > Золя – французький письменник, теоретик натуралізму. цикл романів «Ругон-Маккари»


     
  • Золя – французький письменник, теоретик натуралізму. цикл романів «Ругон-Маккари»

    Мета: ознайомити з життям і творчістю письменника, викликати до них інтерес; дати поняття про натуралізм як літературний напрям; розвивати навички самостійної роботи з літературою, сприйняття інформації на слух, виділення головного, оцінювання літературних явищ з обґрунтуванням; виховувати прагнення до пізнання, інтерес до літератури. оснащення: портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до біографії; зображення краєвидів Франції ІІ пол. XIX ст. тип уроку:  вивчення нового матеріалу.

    Хід уроку

    I.          Аналіз результатів тематичного оцінювання (тестування)

    II.        Мотивація навчальної діяльності

    Учитель. У другій половині XIX ст. розвиток природничих наук досяг значних успіхів. це вплинуло не лише на всі сфери життя, але й на свідомість людей, на літературу. митці активно шукали відповідних засобів зображення. І французький письменник еміль Золя стає теоретиком та фундатором нового напряму — натуралізму. як природознавство вплинуло на мистецтво — дізнаємося на уроці.

    III.       Оголошення теми та мети уроку

    IV.       Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

    1. слово вчителя

    — еміля Золя називали «революціонером в літературі», «етапом у свідомості людства». на думку Г. манна, Золя «не лише писав твори, але й утверджував істину. Істина стала душею його творчості».

    Світ мистецьких уподобань письменника складався під впливом філософії позитивізму, що розглядала людину лише як частину біологічного світу. Свої погляди на літературу як мистецтво слова еміль Золя виклав у численних літературно-критичних працях, і найголовніша серед них — «експериментальний роман». натуралізм, на його думку, мав передусім обстоювати життєву правду. Основою мистецтва можуть бути лише факти, і митець може для своїх художніх досліджень обирати будь-які прояви життя, навіть такі, що традиційно вважаються неестетичними. Золя уподібнював письменника до науковця, який фіксує факт досліду.

    натуралізм виступав проти авторського втручання у перебіг описуваних подій. Саме тому роман е. Золя «Тереза ракен» (1867), що є «фізіологічним експериментом засобами літератури», викликав у тогочасної критики обурення. Письменник же заявляв, що він «поставив собі за мету вивчити не характери, а темпераменти. У цьому весь сенс роману». Уже через рік Золя дійшов думки про те, що для створення справжнього роману потрібно дослідити суспільство в різних його проявах і описати його в різних аспектах.

    У 1868 році Золя вирішив зобразити сучасну йому добу, створити її художню панораму. Так з’явився двадцятитомний цикл романів під спільною назвою «ругон-маккари. Природна і соціальна історія однієї сім’ї часів Другої Імперії». У ньому досліджується історія сім’ї ругон-маккарів — роду, який заснувала психічно неврівноважена аделаїда Фук (у першому шлюбі — дружина селянина ругона, у другому — п’янички маккара). нащадки цього роду потрапляють у різні соціальні прошарки, навіть у найвищі фінансові та політичні, але їхні долі визначаються не лише обставинами, вчинками, діями, але й спадковістю. цикл охоплює значний проміжок часу: від зародження бонапартизму (1804) до падіння імператора та подій Паризької комуни (1871). Історія однієї сім ’ї переплітається з історією Другої

    Імперії, а доля окремих людей — з долею суспільства. «ругон-маккари» створювалися протягом 22 років (1871-1893).

    Традиції Золя продовжили у ХХ ст. Дж. Голсуорсі, Т. манн, В. Бредель та ін. І справа не лише в тому, що роман-хроніка однієї сім’ї завоював літературний простір, але й у тому, що письменник сприяв становленню нового реалізму, відмінного від бальзаків-ського.

    2. Повідомлення учня про життя е. Золя

    ЗОля емІль (2 квітня 1840 року — 28 вересня 1902 року)

    Батько еміля, італійський інженер, раптово помер у 1846 році, залишивши свою дружину-француженку й 6-річного сина практично без коштів. 1858 року еміль з матір’ю перебралися до Парижа. Упродовж двох наступних років Золя двічі безуспішно намагався скласти іспит на звання бакалавра в ліцеї Сен-луї. Замолоду Золя був романтиком. Він жагуче любив поезію й сам писав вірші. Він не зумів скласти випускні іспити й жив у злиднях. Історія про те, що він рятувався від голоду тільки тим, що їв горобців, яких спіймав на даху, дещо перебільшена, але показова для опису тієї вбогості, у якій він тоді жив.

    1871 року Золя опублікував перший зі своїх романів, де виклав власну теорію натуралізму, у якій стверджував, що всі дії та вчинки людини визначені її спадковістю і навколишнім середовищем.

    Золя був надзвичайно нервовою й чутливою людиною з «тонкими, рухливими, дивно виразними руками» і настільки ж виразним великим носом. Він був короткозорим і шепелявим, але володів прекрасним тенором. Зовні Золя був солідним бородатим чоловіком середнього росту, на обличчі якого начебто навічно застиг меланхолічний вираз.

    Замолоду Золя закохався в луїзу Солярі, сестру свого друга. їхні взаємини, поза сумнівом, були романтичними й суто платонічними, оскільки луїзі ледь виповнилося 12 років, коли 18-річний Золя вже виїхав до Парижа.

    У 25-річному віці Золя почав залицятися до красуні александри-ни мелей, яка була старшою за нього на рік і працювала швачкою.

    Золя звернув увагу на дівчину, коли та гірко плакала посеред вулиці після розриву зі своїм колишнім коханим. александрина стала близькою подругою Золя, а через чотири роки, у травні 1870, вони одружилися. на жаль, відсутність дітей позначалися на взаєминах подружжя холодністю і відчуженістю.

    Залишаючись вірним александрині, всю свою пристрасть Золя вклав у літературні твори. його яскраві описи жіночої краси та пристрасті запалювали як читачів, так і критиків. Вони, здавалося б, зовсім не зворушували лише одну людину — самого Золя.

    Починаючи з 1887 року, його життя змінилося найнеймовірні-шим чином. Він почав худнути, а через рік познайомився з Жан-ною розро. їй було 20 років, вона була високою та темноокою. Жан-на була трохи здивована тим, що Золя взагалі звернув на неї увагу. Письменник незабаром по-справжньому закохався в неї й оселив її в гарному будинку. Жанна народила від нього двійко дітей, яких щасливі батьки назвали Деніз і Жак.

    Упродовж двох років Золя успішно підтримував зв’язок із Жан-ною й доглядав за дітьми, приховуючи цей факт від александрини. Згодом дружина отримала анонімного листа, з якого дізналася всю правду про другу родину її чоловіка. александрина розлютилася та навіть збиралася розірвати шлюб із Золя, але потім її злість вщухла. Вона познайомилася з дітьми, а після смерті Жанни переймалася їхнім вихованням, офіційно дала їм прізвище свого чоловіка й оголосила їх законними спадкоємцями.

    еміль Золя помер унаслідок нещасного випадку, отруївшись чадним газом. Існує, щоправда, версія про те, що він був убитий своїми політичними супротивниками.

    3. З’ясування естетичних принципів натуралізму

    літературний напрям натуралізм (у перекладі з лат. природа) передбачає:

    y  уподібнення методу наукового дослідження;

    y  точність в описі зовнішнього середовища;

    y  зображення людини як біологічної істоти;

    y  відтворення дрібних деталей обстановки;

    y формальну відмову від узагальнень, вираження авторської позиції, типізації;

    y  звернення до символіки;

    y мотивацію вчинків людини не соціальними обставинами, а її біологічною природою.

    4. слово вчителя

    — натуралізм як напрям є досить неоднорідним: він містить критичні, демократичні, соціалістичні тенденції поряд із рисами декадентства. натуралісти, і в першу чергу е. Золя, закликали зображувати неприкрашену правду, відмовитися від заборон, значну увагу приділяти спадковості, використовувати досвід природознавства, ставити під час пояснення поведінки людей на один рівень суспільні та біологічні причини.

    Серія романів е. Золя «ругон-маккари» викликала шалену критику. І що найдивніше — критикували в основному стиль письменника, його широке звернення до народного мовлення. У передмові до роману «Пастка» («Западня») Золя пише: «якби вони знали, що лютий романіст, страшний кровопивець насправді просто добропорядний буржуа, людина науки та мистецтва, що він скромно живе у своєму кутку і його єдине побажання — залишити таку широку й правдиву картину життя, яку йому тільки до снаги створити!»

    Страницы: 1 2

    Если Вам понравилось сочинение на тему: Золя – французький письменник, теоретик натуралізму. цикл романів «Ругон-Маккари», тогда разместите ссылку в вашей социальной сети или блоге, а лучше просто нажмите кнопку и поделитесь текстом с друзьями.
          Нравится
  • Краткий пересказ
  • Школьный Отличник – бесплатные сочинения. Материалы имеют оригинальный характер и принадлежат Soshinenie.ru. Готовые темы, планы сочинений. Краткие пересказы, изложения сюжета, диктанты, эссе. Пользование работами бесплатно.