Аналіз текстів: вірш «Вечір» і оповідання «Книга» Бунін И. А

  

Аналіз текстів: вірш «Вечір» і оповідання «Книга»
Аналіз текстів:

вірш «Вечір» і оповідання «Книга»

Ці два тексти И. А.Буніна дуже близькі між собою по темі, настрою й об'єднані загальною думкою про щастя, що завжди поруч із нами, але якого ми, на жаль, не зауважуємо

Обоє добутку немов писалися паралельно, у них відбите однаковий стан душі автора, тільки проза більш точно описує стан навколишнього автора миру, а вірш скоріше більше образне й відбиває внутрішній мир И. А.Буніна

Автор в обох добутках співвідносить «книжкове» і «природне» бачення навколишнього світу: «И від книг / Втомлений погляд я відвожу на мить...».

Змушуючи самого себе відірватися від книги, И. А.Бунін «з подивом і радістю, якимись новими очами» дивиться навкруги й радується тому, що він живе, живе так само, як і та пташка, як той кущ, і він щасливий цьому! Це-Те художник і намагається донести до нас, щоб ми теж відчули себе щасливими, а не боялися «здатися недостатньо книжковими, недостатньо схожими на ті, що прославлено!».

Малюючи картини «живого життя» в «Книзі» і «Вечері», автор зрощує в них прозаїчні й поетичні деталі так, що «Книга» буяє емоційно пофарбованими словами, що передають яскраво й точно настрій; а «Вечір» - містить паузи на кінцях рядків, що не ущемляють його емоційність, скоріше навіть навпаки, але й, що вносять у нього щоденність, легкість, прозаїчність («...Давно / Сльожу за ним...»).

Для повної передачі відчуттів ліричних героїв И. А.Бунін уводить у тексти пташиний спів... Герой вірша відразу відкладає книгу, і перед його очами відкривається чарівний вид з вікна («Я бачу, чую, щасливий»). Ліричний герой прози кутається в міркуваннях під спів іволги, під її «грайливі трелі», що змушують його задаватися питаннями, на які він чи навряд коли-небудь одержить відповіді...

У бунинских добутках пролунали дві формули щастя:

«Він щасливий. Чим? Тільки тим, що живе на світі, тобто робить щось саме незбагненне у світі»;

«Я бачу, чую, щасливий. Усе в мені». Як мені здається, вони не суперечать один одному, а, навпаки, доповнюють один одного: «Щастя - жити, а жити - це бачити й чути все, що відбувається навколо тебе».

Торкаючи такої тонкої, ліричної теми у своїй прозі, И. А.Бунін справляється з настільки складним завданням - удержати всю легкість і легкість думок про щастя. Не захарастити текст, але в той же час залишити достатню емоційність И. А.Буніну вдається за допомогою численних синонимичних однорідних членів, які не перевантажують текст за рахунок бессоюзия: «дощові, синюваті, нудні»; «тепло, м'яко»; «світлі, гарні»; «сонячно, святково» і т. д.

Також легко ці думки И. А.Буніна про щастя й життя осідають у наших серцях, ми не почуваємо їхньої ваги - тільки тепло...

Краткий пересказ
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: