До Дня людей похилого віку. Тепло бабусиних долонь

  

1-і ведучий. У травні, коли прокинулася від сну природа, коли в блакиті неба дзенькає багатоголосий пташиний спів, коли травами й квітами буяє земля, до нас приходить Свято матері.

Ще з давніх часів наші предки вшановували жінку за те, що вона була продовжувачкою роду, етносу, культури. Археологи знаходять у степах давні скульптури - «кам'яні баби», що є символами великої матері-годувальниці.

2-і ведучий. Мати - це вічність життя. Або не тому матері не мають віку? Молода, у літах, або зовсім старенький мати однаково залишається найріднішою, найближчою людиною, оберегом для дітей і онуків.

Скільки б людині не було років, і в добру, і в скрутну хвилину, і думка поллється до матері, пам'ять про матір полегшує страждання, вселяє надію.

1-і ведучий. Будучи дітьми, ми бігли до матері з першою п'ятіркою в щоденнику; самі, ставши родителями, ішли до матері за порадою, розрадою, захистом. І скільки б людині не було років, вона залишається дитиною доти, поки жива мати.

(Звучить пісня « Поки мати живаючи», муз. Л. Марченка, сл. Є. Тищенка).

2-і ведучий. Є багато різних закликів: бережіть жінок, бережіть мир. А мені сьогодні хочеться на увесь світ заявити: бережіть бабусь, тому що вони - срібна ниточка, яка зв'язує берег нашого дитинства з берегом дитинства наших донечок і синочків. Пам'ятаємо: будинок, у якому немає прихистку для бабусь або дідусів, нагадує пустище. Отже ніколи не забуваємо про найстарших членів сім'ї.

(Звучить пісня «Прекрасні вітання», сл. і муз. Н. Красоткіної).

1-і ведучий.

Тому й настала пора їх поважати,

Вас, бабусі, внучата будуть поздоровляти!

1-і читець.

    Ласкаво просимо, дорогі бабусі, у світлицю,

    Де пісня, казка, звичаї живуть,

    Де пахне рута-м'ята й пшениця,

    Де рушника візерунками цвітуть,

    Де юними хлюпочуть голосами

    Пісні й танці голосні,

    Де колискові від бабусі й мами

Присмирніли в колисочці на дні. (Звучить пісня «Мамі», муз. Г. Васіної, сл. В. Підпалого).

2-і ведучий. У нашому краї живе багато гідних пошани жінок, матерів, бабусь. Загляньте в їхні очі й ви побачите, скільки в них доброти й любові. У кожної бабусі своє життя, своя доля. Яка вона? Маю честь запросити до слова жінку, доля якої подібний героїні телесеріалу. Отже,

У нас у гостях.

1-і ведучий. Коли ви були маленької, яких ласощі вам найбільше хотілося?

- чи важко виховувати онуків?

(Звучить пісня «Чорнобривці» муз. В. Верменича, сл. Г. Сингаївського).

2-і ведучий. Правду говорять у народі: «Діти - це діти, а дійсні діти - це онуки», « Є баба, є й онуки», «Там бабусині руки, де онуки». На плечі цих невтомних трудівниць випадало, крім усього, ще й виховання онуків. Нерідко бабуся заміняла Онукам неньку й батька. Так було в післявоєнні роки. Та й у нинішній непростий час, коли батьки виїжджають на заробітки, онуками опікує бабуся.

Саме таку бабусю ми за

Просили до нас у гості.

1-і ведучий. На яких принципах ґрунтується виховання ваших онуків?

- Якщо думка дитини з деякого питань не

Збігається з вашою точкою зору, яким образом

Ви знаходите взаєморозуміння?

    Внучка.

    Привіт тобі, кохана бабцю,

    У цей весняний день.

    Прийми вінок вітань від мене

    І пензлик улюблених твоїх пісень.

    (Звучить «Пісня про бабусю», муз. А. Філіпенка, сл. Т. Волгіній).

2-і ведучий. З особливою любов'ю й теплотою змалював образ бабусі Іван Драч.

А бабуся, бабулина, бабусенція

До дівчиська так і тулиться,

Бабумамця, бабутатко, бабу сонечко...

1-і ведучий. Поважаємо, друзі, старість сьогодні, завтра й завжди, тому що хто стареньких знева-той по миру сам блукає.

2-і ведучий. А хто стареньких доглядає, той щасливу долю має.

1-і ведучий. Де бабусині руки, там міцні онуки.

2-і ведучий. Хто бабусю має, той потіху має.

1-і ведучий. Бабусине слівце - плідне деревце.

2-і ведучий. Сьогодні в клубі є прабаба. Вона часто присутня на

Наших святах, сама є скарбничкою українських народних пісень, казок, прислів'їв. І. Франко писав: «Тисячі речей у житті забудете, а тих хвиль, коли вам дорога мама або бабуся оповідали казки, співали пісні, не забудете до смерті». Сьогодні наша гостя підготувала нам музичний сюрприз - вона виконає пісню, яку багато десятиліть тому вперше почула від своєї бабусі.

(Звучить українська народна пісня у виконанні бабусі).

1-і ведучий. На плечі наших бабусь, крім усіх домашніх турбот, лягло виховання онуків. Для багатьох саме бабуся стала той першою вчителькою, яка навчила виконувати легку домашню роботу, шити, вишивати й навіть працювати із соломкою.

(Звучить пісня «Два кольори», муз. О. Білаша, сл. Д. Павличко).

2-і ведучий. До нашої розмови запрошую

Приєднатися симпатичну енергійну жінку. За професією ви медик, а по покликанню душі - народний майстер, вишивальниця.

- Ваші роботи добре знані не тільки на Волині, вони неодноразово виставлялися в Києву.

- Яка з робіт подобається вам найбільше?

- Шановна, хто передав вам уміння зачаровувати голкою?

- чи успадкували онученята вашу любов до народного мистецтва?

(Звучить пісня « Вишиванка», муз. Ж. Коло-Дуб, сл. Л. Ладижця).

1-і читець.

    Бабусині руки

    Цілу охоче.

    Вони немов співають,

    Розповідають казки.

2-і читець.

    Я слухаю бабусю,

    Я весь начебто в сні,

    Розумні, ніжні руки,

    Умілі й міцні.

3-і читець.

    Цій руці гарної

    Робота не важка,

    Тому що в'яже, варить,

    Шиє Бабусина рука.

    (Музична пауза).

1-а внучка. А в моєї бабусі у квартирі завжди пахне пирогами, короваями, і про руки моєї бабусі можна сказати: «Хвала рукам, які пахнуть хлібом!».

2-а внучка. Моя бабуся знає багато секретів випікання тортів, любить чаклувати біля них і цим приносити радість людям.

(У залі під звуки музики вносять велике блюдо з пирогами, проходять між столиками й усі бажаючі із задоволенням пробують їх).

1-і ведучий. Цю красу виготовила для нас. У її трудовій книжці лише один запис про прийняття на роботу. Усе життя, аж до виходу на заслужений відпочинок, вона працювала кондитером.

- Як зложилася ваша доля далі?

2-і ведучий. Пройшли року й тепер опору й підтримку в житті наша героїня одержує від уже дорослих внучок, а задоволення - від того, що її робота допомагає людям бути здоровішими й гарними.

- Які життєві цінності для вас є пріоритетними?

- Що б ви прагли побажати своїм онукам і молодим людям?

(Музична пауза).

1-і ведучий. Дорогі наші бабусі! Ми дуже любимо вас, піклуємося про вас. Іноді за щоденними турботами ми буваємо неуважними, іноді неслухняними, але, повірте, прожити без вас ми не можемо й дня. Прийміть же від дітей, онуків і правнуків низький уклін і искреннее спасибі за те добро, що ви для нас зробили.

(Звучить пісня «Вибач нам, мама», муз. О. Зуєва, сл. В. Крищенка).

1-і читець.

Побажаємо вам сто років жити Без горя, зліз і без журби! Нехай з вами буде щастя й здоров'я На довгі роки, назавжди!

2-і читець.

Нехай у житті вам радість буде,

Квітніть, як той колір.

Дай же, Бог, дорогим бабцям

БАГАТЬОХ, ДОБРИХ І ЩАСЛИВИЙ РОКІВ! (Усі учасники свята виконують «Многая літа». Діти дарують бабусям квіти й подарунки).

Краткий пересказ
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: