Новий етап у розвитку реалізму, натуралізму, пізній романтизм

  

Мета: дати загальну характеристику розвитку української Літератури 70–90-х років ХІХ ст.; познайомити учнів із історико-культурними умовами розвитку україн­ської літератури в ІІ пол. ХІХ ст. , зокрема, появою Валуєвського циркуляру та Емського указу; пояс­нити зв’язок літератури з національно-визвольним рухом свого народу; обґрунтувати подвижницьку ді­яльність інтелігенції на ниві просвіти, новаторство прози, розвиток драматургії і театру; проаналізу­вати новий етап у розвитку реалізму, натуралізму, пізній романтизм; розвивати вміння висловлювати думки, критично ставитися до прочитаного та про­слуханого; виховувати зацікавленість історією рід­ного народу.
Обладнання: портрет Т. Шевченка, П. Куліша, П.

Грабовського, В. Cамійленка, представників «театру корифеїв», відеодиск із записами художніх фільмів («Іван Франко» реж. Т. Мовчун, 1956; «За двома зайцями», реж. В.

Іванов, 1957).
Тип уроку: комбінований. Так, ми на те у наш убогий мир прийшли, Щоб мову з мов людських, скалічену, забвенну, З народних уст узять і в перло возвести. П.

Куліш («До рідного народу») ХІД УРОКУ
І
Мотивація
Навчальної
Діяльності
Учнів
Оголошення
Теми
І
Мети
Уроку
Іі
Актуалізація
Опорних
Знань
Учнів
1. Скласти асоціативне гроно Дійсність, художня література, нація, загальноєвропейський.
2. Здійснити уявне інтерв’ю з одним із найвідоміших українських літературознавців (розіграти в парах) Які б проблеми порушили?
3.
Розкрити поняття національного і вселюдського; літературний процес
4.
Виступ учня-«історика» СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ 50–60-Х РР. ХІХ СТ.

Після ліквідації Кирило-Мефодіївського братства, арешту та заслання М. Костомарова, М. Куліша й Т. Шевченка, «мирных» 50-х років, які позначилися занепадом національного руху, реак­ція послабшала, почалась так звана епоха великих реформ, зазнала піднесення громадська активність. Заклалася нова доба в розвитку української літератури. Насамперед це було пов’язано зі схо­дженням на престол Олександра ІІ. Вихований поетом-гуманістом В.

Жуковським, Олександр ІІ виявився ліберальнішим і прогре­сивнішим від свого батька Миколи І. Одразу ж після коронації молодого царя звільнено членів братства: спочатку П. Куліша, М. Костомарова, В.

Бєлозерського, а згодом і Т. Шевченка; стало вільніше для слова та думки, пожвавився літературний рух.

Новим подихом у розвої українського письменства стали «За­писки о Южной Руси» Куліша (1856–1857), «Народні оповіда­ння» Марка Вовчка, перевидання творів Котляревського, Квітки-Основ’яненка. Петербург, де зібралися найвидатніші українські письменники, на деякий час став центром українського літера­турного руху, але й у провінції — Києві, Полтаві, Чернігові — українське слово зазнавало піднесення. Починаючи з 1859 року, відкриваються недільні школи — осе­редки народної освіти, що було передумовою подальшого куль­турного прогресу.

19 лютого 1861 року Олександр ІІ видав маніфест, який ска­сував кріпосне право, але відміна кріпацтва вимагала проведення й інших реформ: земської, судової, освітньої, військової тощо. З 1861 року в Петербурзі виходить двома мовами — росій­ською та українською — місячник «Основа» за редакцією В. Бє-лозерського. Л. Глібов того ж року починає видавати «Чернигов-ский листок». Перед письменниками постають складні питання: потрібно створити популярну літературу для народної освіти, адже донині такої взагалі не існувало, а також літературу публіцистичну; ви­робити правописні норми. Проте головним завданням, як і ра­ніше, лишається виховувати українську молодь, ширити націо­нальні ідеї.
5.
Виступ учня-«літературознавця» Читання учнем-«літературознавцем» «Зазивного листа до укра­їнської інтелігенції» (уривки) П. Куліша (див. додаток).
6.
Запитання і завдання

Що таке публіцистика? Чим публіцистичний твір відрізня­ється від художнього? Що в ньому від науки, а що — від мис­тецтва слова?

Яка тематика Кулішевого «Зазивного листа»? Як ви розумі­єте перше слово його назви?

Як Куліш порушив проблему національної гідності і як він її розв’язує?

Доля нашої рідної мови, за Кулішем, та її роль у житті нації, в її культурі?

Чим викликаний антимосковський мотив «Листа»?

7.
Виступ учня-«критика» Що було головною опорою світогляду П. Куліша і основою його національної ідеї?

Хутір. Це означає, що в ньому праця протиставлена розбишацтву, ледарюванню, порядок — анархії, освіта — неуцтву. Хутір означає цивілізацію й культуру землеробства.

Культуру побуту. Хутір — це бастіон утвердження всього національного — мови, етнопедагогіки, звичаїв, обрядовості. Ось що можна вичи­тати у знаменитих кулішівських «Листах із Хутора».

Це збірка перших памфлетів в українській літературі. Ідея, що наскрізь пронизує цю збірку,— розвивати українство, його культуру і свою національну цивілізацію на основі широкої освіти і поєднання здобутків світової науки й культури із збереженням власних тра­дицій. Тоді українство ніколи не виродиться. Українську національну ідею П.

Куліш утверджував не лише в поетичних і публіцистичних творах, а й як науковець. Він ство­рив перший український фонетичний правопис («кулішівку»), який згодом прислужився і до друку «Кобзаря», і для журналу «Основа». Буквар Куліша і його читанка «Граматика» засвід­чили світові власне національне обличчя української культури, а в Україні це явище було очисною громовиною.
III
Сприйняття
Й
Засвоєння
Учнями
Нового
Матеріалу
1. Лекція вчителя за планом 1. Валуєвський циркуляр. 2.

Роль західноукраїнських періодичних видань у поширенні українського друкованого слова. 3. Піднесення українського руху на початку 70-х рр. ХІХ ст. 4. Емський указ. 5. Становлення нових стильових течій і напрямів. 6. Інтенсивний розвиток прози. 7. Досягнення української поезії. 8. Роль драматургії в українському літературному та культур­ному житті. Перегляд уривка відеозапису (худ. фільм «За двома зайцями», реж. В. Іванов, 1957 р.)
IV.
Закріплення
1. Бесіда за питаннями

Діяльність яких українських письменників стала новим по­дихом у розвої українського письменства?

Що спільного у громадянській і літературно-мистецькій по­зиції Куліша й Шевченка?

Поясніть появу так званих «антрактів» у літературному по­ступі на початку 70-х рр. ХІХ ст.

Обґрунтуйте роль західноукраїнських періодичних видань у поширенні друкованого слова.

Укажіть різницю між Емським указом та Валуєвським цир­куляром?

Назвіть нові стильові течії і напрями літератури 70-90-х рр. ХІХ ст.

Розкрийте поняття феміністичного руху, розкажіть про його діяльність.

Прокоментуйте думку поетичних рядків В. Cамійленка «Кожна піч українська — фортеця міцна» («На печі»).

Внесок І. Франка в розквіт української поезії.

Перші спроби відродження національного театру.

2. Літературне лото «Видатні діячі літератури 70–90-х рр. ХІХ ст.

»

Діяч Праця
1. М. Кропивницький 1. Місячник «Основа»
2. Т. Шевченко 2. «Народні оповідання»
Діяч Праця
3. І. Франко 3. «Зазивний Лист»
4. П. Грабовський 4. Феміністичний рух
5. П. Кобринська 5. «Доля»
6. О. Кобилянська 6. «Людина»
7. П. Куліш 7. Часопис «Правда»
8. Марко Вовчок 8. «Назар Стодоля»
9. П. Куліш 9. «Український Мольєр»
10. П. Валуєв 10. «Зів’яле листя»
11. В. Бєлозерський 11. «Валуєвський циркуляр»
12. М. Старицький, М. Кропив-ницький, брати Тобілевичі 12. «Театр корифеїв», «Над Чор­ним морем», збірка «Ворскло»

Відповідь

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
9 8 10 5 4 6 7 2 3 11 1 12

3. Оцінювання
V.
Домашнє
Завдання 1. Знати основні віхи життя і творчості І. С. Нечуя-Левицького. 2. Прочитати повість «Кайдашева сім’я». 3. Творчій групі — створити літературний монтаж.
Додаток

Краткий пересказ
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: